виробництво етилформіату

ID работы - 743146
химия (курсовая работа)
количество страниц - 60
год сдачи - 2010

---

СОДЕРЖАНИЕ:

---

ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………..…3
1. Хімізм процесу і коефіцієнти виходу по стадіях……….…...…4
2. Характеристика вихідної сировини,
допоміжних матеріалів та основного продукту………….…....5
3. Матеріальні розрахунки……………………………………....…8
4. Норми технологічного режиму……………………….....…..…27
5. Технологічні розрахунки ………………………………..…..…29
5.1 Специфікація обладнання………………………..…….…..35
6. Теплові розрахунки ………………………………………….…36
7. Опис технологічної схеми ………………………….……….…49
8. Будівельна частина ……………………………………………..51
Список використаної літератури………………………………56

---

ВВЕДЕНИЕ:

---

ВСТУП

В кінці XX ст. виробництво харчових добавок стало потужною, постійно зростаючою галуззю багатотоннажного виробництва. Щорічно виробництво харчових добавок збільшується в країнах Європи — на 2%, в США — на 4,4%, в Азії — на 10—15%.
Кількість харчових добавок, які використовують у харчовому виробництві більшості країн світу, досягає 500 найменувань, в США перевищує 1500, в країнах ЄС досягає 1200, в Росії — 415, в ФРН — 350, в Україні — 221. Крім того, в країнах ЄС дозволено використовувати в харчовому виробництві більш як 400 ароматизаторів та смакових речовин .
До початку 90-х років XX ст. вживання харчових добавок в Україні було обмеженим порівняно із зарубіжними країнами Європи та США . Протягом останніх років використання харчових добавок в країні значно збільшилось. В 1994 році, згідно з Постановою Кабінету Міністрів, було дозволено використання 194, в 2000 році — вже 221 добавок.
Етилформіат є основним продуктом виробництва, спроектованого у даній курсовій роботі. Застосовується як розчинник нітрату і ацетату целюлози, фумігант, ларвіцид; у виробництві вітамінів А,Е, В1; як віддушка для мила, компонент харчових есенцій.
Етилформіат має запах рому. Завдяки цій властивості він використовується як ароматизатор у кондитерсьхих чи хлібопекарських виробах. Також його додають у косметичні засоби або в побутову хімію для того, щоб заглушити специфічний запах основи.









1. ХІМІЗМ ОДЕРЖАННЯ ЕТИЛФОРМІАТУ І КОЕФІЦІЄНТИ ВИХОДУ ПО СТАДІЯХ

1.1. Естерифікація..................................................................................?1=0,8554

Основна реакція:


(1)

Побічні реакції:


(2)


(3)


1.2. Відділення домішок..................................................................... ? 2=1,0000


(4)


(5)


(6)


1.3. Фільтрування................................................................................ ? 3=0,9900

1.4. Перегонка етилформіату................................................................?4=0,9600


?заг=0,8130






2. ХАРАКТЕРИСТИКА ВИХІДНОЇ СИРОВИНИ, ДОПОМІЖНИХ МАТЕРІАЛІВ ТА ОСНОВНОГО ПРОДУКТУ

Вихідна сировина

• Мурашина (метанова) кислота НСООН, tпл=8,3 °С, tкип=100,8 °С, d420=1,2201, nD20=1,3719. Температура спалаху 60°С, температура самоспалахування 504 °С, КПВ 14,3 – 33,3 %. Розчинна у воді, спирті, ефірі. Найсильніша з усіх карбонових кислот, виявляє відновні властивості, характерні для альдегідів, володіє бактерицидними властивостями. Одержують розкладом форміатів дією сірча

---

СПИСОК ЛИТЕРТУРЫ:

---

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1. ГОСТ 1706-78 «Мурашина кислота технічна» 2. ГОСТ 18300-87 «Спирт етиловий ректифікований технічний» 3. ГОСТ 2184-77 «Кислота сульфатна технічна» 4. Процеси і апарати мікробіологічної та фармацевтичної промисловості. Ю.І. Сидоров, Р.Й. Влязло. Львів, « Інтелект-Захід» 2008.-734с. 5. Павлов К.Ф., Романков П.Г., Носков А.А., «Примеры и задачи по курсу процессов и аппаратов химической технологии». – Ленинград: Химия, 1987. – 576 с. 6. Термодинамічні властивості речовин: Методичні вказівки до практичних занять з курсу “Фізична хімія” для студентів ІІ і ІІІ курсів хіміко-технологічних спеціальностей. Укл.: Ю.Я. Ван-Чин-Сян, Н.С. Качуріна, М.І. Шередько. – ЛПІ, 1991. – 64 с. 7. Справочник химика. Т. 1-5. – М. – Л.: Госхимиздат, 1963. – 1072 с. 8. Булдаков А.С. Пищевые добавки: Справочник. —СПб: Ит, 1996. -240 с
Цена: 1350.00руб.