Основні етапи розвитку теорії пізнання від Декарта до неокантіанців (Украина)

ID работы - 730686
философия (курсовая работа)
количество страниц - 34
год сдачи - 2012

---

СОДЕРЖАНИЕ:

---

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1 6
ЗАРОДЖЕННЯ НАУКОВИХ ОСНОВ В ПІЗНАННІ СВІТУ 6
1.1. РОЗВИТОК РАЦІОНАЛІСТИЧНИХ ПОГЛЯДІВ НА ТЕОРІЮ ПІЗНАННЯ У ХVII - ХVIIІ СТ. 6
1.2. СЕНСУАЛІЗМ ЯК ПРОТИСТАВЛЕННЯ РАЦІОНАЛІЗМУ 8
Висновки до 1-го розділу 11
РОЗДІЛ 2 12
ГНОСТИЦИЗМ І АГНОСТИЦИЗМ У ХІХ СТОЛІТТІ 12
2.1. ВПЛИВ НІМЕЦЬКОЇ КЛАСИЧНОЇ ФІЛОСОФІЇ НА РОЗВИТОК ТЕОРІЇ ПІЗНАННЯ 12
2.2. ПОЗИТИВІЗМ В ФІЛОСОФІЇ ХІХ СТОЛІТТЯ 16
Висновки до 2-го розділу 20
РОЗДІЛ 3 21
СУПЕРЕЧКИ В ТЕОРІЇ ПІЗНАННЯ КІНЦЯ ХІХ - ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ 21
3.1. "ДРУГИЙ ПОЗИТИВІЗМ" 21
3.2. НЕОКАНТІАНСТВО 24
Висновки до 3-го розділу 30
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 31
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 33

---

ВВЕДЕНИЕ:

---

Актуальність теми. Сучасне українське суспільство переживає добу великих докорінних змін. Метаморфози у суспільстві зумовлюють новітній напрям розвитку філософської думки і передбачають нові, постмодерністські філософські тенденції. Сучасна філософія відмовляється від єдиноправильних, раціонально-теоретичних тверджень, а вибирає шлях та гасло сумніву, гіпотези, роздуму. Вона є радше запитуванням, пізнанням, шуканням, аніж ствердженням. Тому зараз, на початку нового тисячоліття, актуальним залишається проблема переосмислення теоретичного надбання людства в усіх галузях наукового (а іноді і позанаукового) пізнання.
Увесь цей час людство йшло шляхом використання набутих знань з практичними цілями. Винаходи та ідеї науки і техніки постійно знаходили свою реалізацію в багатьох творіннях, котрі полегшили процес праці, створили умови для значного підвищення її продуктивності, вивільнення людини від обтяжливого труда. За великими мірками, сьогодні людина стала більш незалежною від звичайних проблем буденності, має більше часу на свій духовний зріст, моральне і фізичне вдосконалення. Однак, все гучніше роздаються голоси філософів, які стверджують, що людина не стала щасливішою через здобутки науково-технічного прогресу, а навпаки - іноді можна спостерігати зворотні процеси: процеси відчуження людини від суспільства, руйнування сімейних цінностей, конфлікт між людиною і природою.
Теорія пізнання має тривалу історію свого розвитку. Завжди філософи прагнули зрозуміти як кінцеву мету пізнання, способи оволодіння Істиною, так і намагалися вдосконалити механізми отримання достовірних знань в різних сферах людської діяльності. Свій початок теорія пізнання бере з філософської спадщини античності, в першу чергу - Платона і Аристотеля. Їх ставлення до проблем гностицизму продовжили і розширили мислителі інших епох: Августин, Т. Аквінський, Б. Паскаль, І. Кант, Г.В.Ф. Гегель, В. Дільтей, К.-Г. Юнг, А. Шопенгауер, М. Бердяєв та ін. Практично всі філософи, що існували в історії науки, розробляючи ту чи іншу галузь філософських знань, завдавалися питанням, наскільки глибоко можна її пізнати.
Найбільш цікавою в цьому плані є доба, яка безпосередньо слідувала за Відродженням в Європі і закінчувалася у середині ХХ ст. Це був час, коли поставала теорія пізнання не просто як роздуми мислителів на "вільну тему", а як спроба озброїти мислення людини найбільш дієвими методами пізнання, спрямувати наукові пошуки у продуктивному напрямі. Видатними філософами-гностиками цього періоду були Ф. Бекон, Дж. Локк, Р. Декарт, Б. Спіноза, І. Кант, неокантіанці. В їх наукових дискусіях, котрі тривали цілі століття, неодноразово лунали сумніви щодо можливості пізнання основ світу.
В науковій літературі цей період розбивається на декілька частин, підстави для розрізнення яких є далекими від проблем гностики. Як правило, це матеріально-економічний підхід, або підхід суспільно-економічних формацій, а також загально-культурологічний підхід, який оцінює розвиток людства в цей час від набутків культури, науки в цілому, освіти, виховання. Відповідно до цього, певним чином нав'язується думка, що і теорія пізнання розвивалася за деякими об'єктивними історичними законами.
Метою даної роботи є виявлення в розвитку гностичної теорії своїх внутрішніх закономірностей, котрі яскраво виразили себе в період ХVII - ХХ ст.
Об'єкт дослідження - теоретичні засади гностичної теорії.
Предмет дослідження - особливості розвитку теорії пізнання в період ХVII-ХХ ст.
На досягнення мети дослідження спрямовані наступні завдання:
1. охарактеризувати основні течії і напрямки теорії пізнання в даний період;
2. проаналізувати суперечливості в гностичних поглядах представників різних напрямів теорії пізнання;
3. виявити закономірності розвитку теорії пізнання, її залежність від зміни науково-світоглядних парадигм в цей час.
Методи дослідження: загальнонаукові принципи історизму, системності, компаративістський підхід, індукції, дедукції, також принцип світоглядного плюралізму, герменевтичний метод тлумачення текстів під час вивчення та узагальнення джерельної бази дослідження.
Поряд із методами аналогії, сходження від абстрактного до конкретного, аналізу та синтезу у даному дослідженні використано й біографічно-історичний принцип, який застосовано для дослідження суспільно-культурних явищ крізь призму життя і творчості окремих помітних постатей в історії європейської філософської думки.
Робота структурно складається з вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаної літератури.

---

СПИСОК ЛИТЕРТУРЫ:

---

1. Авенариус Р. Философия как мышление о мире сообразно принципу наименьшей меры сил. Prolegomena к критике чистого опыта. - М. : URSS. КомКнига, 2007. - 50с. 2. Беляев В.А. Лейбниц и Спиноза: историко-критическое исследование. - СПб. : Наука, 2007. - 351с. 3. Бичко А.К., Бичко І.В., Табачковський В.Г. Історія філософії: Підручник. - К., Либідь, 2001. - 406с. 4. Білецький І.П. Філософія і методологія наукового пізнання: Конспект лекцій. - Х. : ХДЕУ, 2001. - 104с. 5. Быкова М.Ф. Мистерия логики и тайна субъективности. О замысле феноменологии и логики у Гегеля. - М. : Наука, 1996. - 238с. 6. Вимога раціональності: спадщина Рене Декарта у світі сучасної культури / Український філосовський фонд / Є. Бистрицький (ред.). - К., 1996. - 118с. 7. Войтов А.Г. Интеллектуальный капитал И.Канта. - М. : Издательско-торговая корпорация "Дашков и Ко", 2006. - 119с. 8. Гулыга А.В. Философские биографии: (Кант, Гегель, Шеллинг). - М. : Соратник, 1994. - 256с. 9. Делез Ж. Эмпиризм и субъективность: Опыт о человеческой природе по Юму; Критическая философия Канта: учение о способностях; Бергсонизм; Спиноза. - М. : ПЕР СЭ, 2001. - 476с. 10. Дмитриева Н.А. Русское неокантианство: "Марбург" в России. Историко-философские очерки: монография. - М. : РОССПЭН, 2007. - 511с. 11. Западно- европейская социология ХІХ века: О.Конт, Д.С.Милль, Г.Спенсер: Учеб. пособие / В.И. Добреньков (ред.), В.П. Трошкина (сост.). - М., 1996. - 352с. 12. Івакін ОА. Основи епістемології. Теорія і методологія наукового пізнання: Навч. посіб. - О. : Юридична література, 2000. - 112с. 13. Історія філософії: Словник / В.І.Ярошовець (заг.ред.). - К., Знання України, 2005. - 1199с. 14. Канке В.А. Философия. Исторический и систематический курс: Учебник. - М., Логос, 1996. - 319с. 15. Кассирер Э. Жизнь и учение Канта. - СПб. : Университетская книга, 1997. - 447с. 16. Локк Дж. Розвідка про людське розуміння: у 4-х кн. / Н. Бордукова (пер.з англ.). - Х. : Акта, 2002. - Кн. 1 - 152с. 17. Мамардашвили М.К. Стрела познания: Набросок естественноисторической гносеологии. - М. : Языки русской культуры, 1996. - 303с. 18. Милль Дж. Огюст Конт и позитивизм. - М. : ЛКИ, 2007. - 171с. 19. Мінаков М.А. Вчення Канта про віру розуму. - К. : Центр практичної філософії, 2001. - 139с. 20. Найдыш В.М., Гнатик Е.Н., Данилов В.Н., Каравашкин А.В., Лохов С.А., Матюшова М.П. Наука и квазинаука / В.М. Найдыш (ред.). - М. : Альфа-М, 2008. - 318с. 21. Панич О.О. Розвідки з історії скептицизму в британо-американській епістемології: монографія. - Донецьк : ДонНУ, 2007. - Ч. 1 : Британська модерна філософія (Гоббс, Локк, Барклі, Х'юм, Рід). - 524с. 22. Рассел Бертран. Історія західної філософії. - К., Основи, 1995. - 759с. 23. Скратон Р. Коротка історія новітньої філософії: Від Декарта до Вітгенштайна. - К. : Основи, 1998. - 331с. 24. Сретенский Н. Н. Лейбниц и Декарт. Критика Лейбницем общих начал философии Декарта: очерк по истории философии. - СПб.: Наука, 2007. - 182с. 25. Философский энциклопедический словарь / Е.Ф. Губский (ред.-сост.). - М., ИНФРА-М, 2005. - 576с. 26. Штанько В.І. Філософські проблеми наукового пізнання: Навч. посібник. - Х. : ХНУРЕ, 2006. - 144с. 27. Юм Д. Исследование о человеческом разумении: Пер. с англ. - М. : Прогресс, 1995. - 237с. 28. Ярошовець В. І., Бичко І. В., Бугров В. А., Горський В. С., Лях В. В. Історія філософії: Підручник. - К., ПАРАПАН, 2002. - 774с.
Цена: 2000.00руб.